РЕЦЕПТИ БАБИ САНДИНИ

РЕЦЕПТИ БАБИ САНДИНИ

або Скарби здоров’я - під руками

Скільки разів заліковані хімічними препаратами, з ослабленим імунітетом, коли антибіотики не лишили жодної надії видряпатися з хвороби, ми зверталися до народних рецептів і вони діяли безвідмовно. Про традиції, звичаї, обряди, в тому числі й народну медицину, оздоровчі секрети наших предків, зібрані протягом багатьох років, розповідає у своїх книгах «НадДари» народознавець з-під Чернівців Гарафіна МАКОВІЙ. Пропонуємо увазі читачів сторінки з книги Гарафіни Петрівни «Очі згори».

БОГ СВОЮ ПОМІЧ ЧОЛОВІКОВІ ДАЄ, ЯК ВІН ТОГО ВАРТУЄ

І все ж таки народна медицина в селі існувала. «Бог на все свою поміч чоловікові дає, як він того вартує, - розповідає баба Сандина. - Пес чи кіт, як заслабнуть, знають, чим лічитися треба: вибирають траву, а до доктора не біжать!» Баба Сандина – знахарка. А офіційна медицина не дуже приязно ставиться до отаких бабусь: «Який дурень казав вам на серце дубову дощечку класти?» - змашкарив бабусю дипломований цілитель, а то й не до думки йому, що «така дощечка приводить серце чоловіче до порядку, бо дух дуба знає, що треба на лік робити...»

ОСИКА ЗДІЙМАЄ СЛАБІСТЬ З ГОЛОВИ

Баба Сандина продовжує: «Осика здіймає з голови слабість, але коло хати її не сади - може чоловіка вбити (спиває силу). Риба робить добре тому, хто має шлунок слабий. Селезінку лікує теплий кисляк, кров добре прочищає дзер (сироватка), простуду з тіла жене чай з романцю (ромашки) з медом, печінку справляє відвар жовтячків (чистотілу), тіко лиш потрошечки пити. А як заслабнеш на котячий волос - на ямку під грудьми у білій платиночці пригорщу соснової живиці клади... Буває, скільки би вушко дитині той доктор не лічив - плаче. А ти соком бабки (подорожника) закапай - перестане... Понос у дитини почався - на руки і в шпиталь А чайок із насіння подорожника будь-який животик зав’яже, як дати малому трохи попити…»

ДЛЯ ДОРОСЛИХ - НАСТОЯНКИ З ПОЛИНУ ЧИ ЗІ СТЕБЕЛ КУЛЬБАБИ

«Діти жовті тепер, їсти не хочуть, а мама - свариться: лікарств для апетиту шукає. А ти ягідок йому дай - з лісу, з поляни: вовка опісля тобі з’їсть. На зиму тих ягід насушімо чи листячка з них - чайок помічний… Минаються ягідки - на підході капусточка. А чи цибульочка з кисляком чи з оцтом...» Для дорослих баба Сандина рекомендує настоянки - з полину чи зі стебел кульбаби, меліси, насіння або коріння петрушки. «Пучечку на стакан окропу, настоїться за кілька годин - і пий то три рази на днину... Або вишня: свіжа, суха, варена. Захочеться їсти - було би що...» « Як тобі їсти не дуже си хоче, то перша зачіпка отут, в горшку, - поплескує себе по животі бабця Сандина. - Можна й без доктора його зрихтувати! Приміром, не йде маленьке надвір: що лиш з ним, бідненьким, не роблять... А ти замість того - та з головою дитя своє годуй! Кропивку клади у кожну їжу - слабить. Нема зеленої - то сухої. Червоної свеклочки (бурячку) до чогось щоднини додай чи соку з неї - червоне в лиці си зроби, як трояндовий цвіт...» «Спаніли: їдять ковбасу, м’ясо... Заб’є тим черевко не лиш дитині, а й усім - варити ліньки. Хто соняшник тепер у селі сіє? Купляють у папірчику трохи з базару та й лузгають за один день. А колись, як ті горобчики, з соняшником діти бавилися. То теж череву нашому на великий лік. І гарбуз сьогодні лиш свині харчують, а скільки страв робили з нього колись, - подає кілька рецептів бабуся, - м’якуш варений з кукурудзяною мукою - прекрасна каша! Чи гріночками на шпаргаті (плиті) печений, чи сирий м’якуш, посипаний цукром чи сіллю - то була перша їда! А бараболька печена, лиш встану, розкладу вогонь і під заднє кочело - пекти . З вечора ївся кислячок, повставали - і до барабольки».

ЖІНОЧУ ХВОРОБУ ВИЖЕНЕ ВАРЕНА НА МОЛОЦІ ПЕТРУШКА

«Нервується дитина - чай з ромашки, настою полину потрошечки, - продовжує бабуся. - Камінь чи пісок з печінки, нирки цибулинний сік прожене. Біда із серцем - на те є глід, вузли на ногах - настій з кори каштана розжене, попити треба. Хочеш біленькі здорові зуби - щоденно про часник пам’ятай. Жіночу болу (хворобу) вижене варена петрушка на молоці: їсти і пити. Навіть і чоловікові на поміч стає, як від якоїсь нехлюї болу принесе... Болі при менструації - відвар з кукурудзяних рилець, кори калини, ромашки - що під руками є. Радикуліт - тертого хріну на полотнинку і приклади. Вкусила бджола, оса - на те є листок подорожника. Бронхіт - в окріп натертого часнику: прикрийся, дихай. Кашель - сік капусти з цукром. Або смородини - з медом. Дере в горлі - морквяним соком полощи чи соком смородини, наполовину з водою. Збити температуру треба - на стопи тертого червоного бурячка з оцтом. Чи попити відвару з смородинового коріння або із сімені огірків. Болить печінка - настій з листочків суниці чи самих ягід. Жовч ягоди калини виганяють або сік калиновий з медом, підігрітий. Стає у пригоді і настій шипшини, цвіту безсмертнику, виноград, дробить у ній камінь польовий хвощ, томатний сік чи розсіл квашеної капусти. Капустяний сік чи відвар свіжих капустяних листків на молоці підсобляє при жовтусі, сік чорної редьки зміцнює легені, чай із звіробою та тисячолиснику ставить на місце сечові канали...»