ЩО ТАКЕ ЖИРОВИЙ ГЕПАТОЗ І ЯК ЙОГО УНИКНУТИ

ЩО ТАКЕ ЖИРОВИЙ ГЕПАТОЗ І ЯК ЙОГО УНИКНУТИ

Хімічні отрути, інфекції тощо спричиняють жирове переродження клітин печінки, за якого активність гепатоцитів різко знижується. Із жировою інфільтрацією печінки поєднується порушення синтезу фосфоліпідів — складової частини мембран клітин і структур ядра, мітохондрій, рибосом. У разі переповнення клітин жиром унаслідок печінкової недостатності насамперед порушується дезінтоксикаційна функція печінки, що виявляється в розвитку запальних процесів.

Загроза атеросклерозу

Одночасно порушується участь печінки в обміні білків, жирів, вуглеводів. За жирового гепатозу спостерігається парадокс: разом зі збільшенням власне розмірів печінки відбувається зменшення кількості її активних клітин, оскільки вони заміщені жиром. Унаслідок порушення здатності печінки накопичувати глікоген знижується забезпечення енергією всіх процесів, що відбуваються в печінці, а також здатність переробляти цукор крові. А згодом на такому тлі розвивається цукровий діабет другого типу.
Ще один наслідок розвитку жирового переродження клітин печінки — підвищення в крові рівня саме тих фракцій холестерину, які легко відкладаються на стінках кровоносних судин і зумовлюють атеросклероз.
Порушується також здатність печінки брати участь в обміні білків, а також порушується й здатність печінки знешкоджувати продукти білкового розпаду, що не тільки  призводить до посилення дратівливості, а й підвищує в крові рівень сечової кислоти, сприяє розвитку подагри.

Продукти, які полегшують роботу

Запобігають розвитку жирової інфільтрації печінки ліпотропні (жиророзчинні) речовини. До них належать холін, лецитин, метіонін.
Холін — біологічно активна гормональна сполука, яка бере участь у синтезі ферментів,  міститься в багатьох рослинах: пшениці, вівсі, сої, насінні грициків, траві буквиці лікарської, парила звичайного, деревію звичайного, шандри звичайної, квітках і плодах глоду колючого, корінні кульбаби лікарської, цикорію дикого.
Фолієва кислота зменшує жирову інфільтрацію печінкиі. Її містить будь-яка листова зелень, а особливо шпинат, петрушка, кріп, морква, капуста, кукурудза, буряки, перець, виноград, чорна смородина, суниці, обліпиха, диня.
Метіонін (незамінна амінокислота, що містить сірку) посилює дезінтоксикаційну функцію печінки, сприяє нормалізації процесів обміну, порушених у зв’язку з дією інфекційних чи токсичних агентів. Його джерелом є соя, горох, насіння соняшнику, пшениця, капуста, морква, буряки, домашній сир, кефір, нежирні м’ясо та риба, яйця, казеїн
Швидкому розщепленню ліпідів сприяють:
• багаті на метіонін продукти (пісний домашній сир, кефір, кисле молоко, нежирні сорти сиру, риби, м’яса, яйця, вівсянка);
• легко засвоювані вуглеводи (глюкоза, фруктоза), які посилюють утворення глікогену в печінці та зберігають білки; їх джерелом може бути мед, земляна груша (топінамбур), будь-яке варення, мармелад тощо;
• печінковий екстракт (за рахунок вітаміну В12, фолієвої кислоти та ін.) — печінка в будь-якому вигляді, добре термічно оброблена;
• продукти, багаті вітамінами групи В (проросла пшениця, овес, гречка, соєве борошно, дріжджі, термічно оброблена клітковина).

За жирової інфільтрації печінки також застосовують корені кульбаби лікарської, пирію повзучого, тирлича жовтого, траву парила звичайного, м’яту перцеву, плоди горобини звичайної, розторопші плямистої; вітамін Е (конюшина, люцерна, зародки пшениці, плоди шипшини); овес, гарбузи, буряки, огірки, кабачки, топінамбур. Вираженою здатністю гальмувати жирове переродження тканин печінки володіють настій трави астрагалу шерстистоквіткового та настоянка прополісу.
У процесах знешкодження токсичних продуктів обміну важливу роль відіграють рослини, що містять сірку й селен (арніка гірська, астрагал шерстистоквітковий, конюшина, люцерна, овес, соя, кмин, буряки, цибуля, часник, редька чорна).

Допоможуть печінці рослини

Зменшенню жирової інфільтрації печінки на тлі хронічного гепатиту сприяє збір, що містить ліпотропні речовини: коріння кульбаби лікарської; кореневища пирію повзучого; корені цикорію дикого (по 30 г). Столову ложку суміші заливають 300 мл води, витримують на водяній бані 20 хв, додають ще 1 ст. л. суміші: трава парила звичайного; трава сухоцвіту багнового (по 30 г); трава розхіднику звичайного; трава зубчатки пізньої; трава м’яти перцевої (по 20 г).
Витримують на водяній бані ще 10 хв, настоюють 45 хв, проціджують і відтискують. Приймають по 70—80 мл п’ять разів на день за 15—20 хв до їди курсами по 2—3 тижні.
Під час лікування жирового гепатозу важливо забезпечити функціональний спокій для роботи клітин печінки, тобто поставити печінку в найбільш фізіологічні умови.

Фізіотерапія

За жирового гепатозу фізіотерапія має використовуватися в комплексі з іншими лікувальними чинниками, оскільки вона лише посилює їх дію. Теплові процедури мають бути помірними, але регулярними. Інтенсивні теплові процедури можуть погіршити функціональний стан печінки, а відповідно, й загальний стан організму. Зігрівальні компреси та грілки на праве підребер’я поліпшують кровообіг у печінці. Особливо ефективні вологі зігрівальні компреси. На зону правого підребер’я (зокрема дітям) накладають масу, що  слабо провідить тепло (домашній сир, глину, розім’яту картоплю, розпарену капусту, лікувальні грязі).
Щодня чи через день призначають загальні ванни температурою 38—39°С. Тривалість ванни 10—15 хв.
Для посилення кровообігу в печінці в зону правого підребер'я легко втирають витяжки з ефіроолійних рослин (найчастіше використовують настій коренів хрону звичайного). Зону правого під ребер’я укутують вовняною тканиною. Процедуру проводять один раз на день у другій половині дня. Аналогічну дію чинить настоянка гірчичного порошку. Для втирання використовують також суміш із 1,5 склянки чорної редьки, 1 склянки меду й 0,5 склянки горілки.
Для поліпшення кровообігу в печінці, посилення жовчовиділення та рухової функції кишечнику також рекомендується виконувати вправи з поглибленням діафрагмального дихання.

Реабілітація

Харчування має бути як мінімум 5-разовим. Рекомендується приймати теплу їжу невеликими порціями й приблизно в один і той само час. Потрібно контролювати вогнища хронічної інфекції в організмі, особливо в кишечнику, а також хронічний тонзиліт, хронічний синусит, карієс та ін., оскільки вони підтримують токсичне тло в організмі й сприяють розвитку хронічних захворювань печінки та жовчного міхура.

Борис СКАЧКО,
лікар, фітотерапевт.

ЧИТАЙТЕ У НОВОМУ НОМЕРІ:
№7 2019

  • Як зробити організм не вразливим до хвороб.
  • Захистіть печінку від жирового переродження.
  • Метод Бутейка проти недуг.
  • Яблучний оцет контролює холестерин.
  • Швидка допомога для органів травлення.

Щоби читати та завантажувати газету, увійдіть в систему на сторінці Кабінет передплатника.

Оформити передплату на газету "Здоров'я і Довголіття"