
Під час створення картини «Таємна вечеря» Леонардо да Вінчі стикнувся з проблемою: він повинен був зобразити Добро в образі Ісуса й Зло в образі Іуди, який вирішив зрадити його на цій трапезі. Одного разу, коли художник був на виступі хору, він побачив в одному з юних хористів досконалий образ Христа й, запросивши його до своєї майстерні, зробив з нього кілька нарисів та етюдів. Минуло три роки. «Таємну вечерю» було майже завершено, однак Леонардо так і не знайшов підхожого натурщика для Іуди. І ось після багатоденних пошуків художник побачив чоловіка, який валявся в стічній канаві, - молодого, але передчасно постарілого, брудного, п’яного й обірваного. Часу на етюди вже не залишалося, і Леонардо наказав своїм помічникам доставити його прямо в собор, що ті й зробили. На превелику силу його притягли туди й підвели на ноги. Коли Леонардо закінчив роботу, жебрак, який до цього часу трохи протверезів, розплющив очі, побачив перед собою полотно й закричав злякано й тужливо: - Я вже бачив цю картину раніше! - Коли? - здивувався Леонардо. - Три роки тому. Тоді, коли я співав у хорі, якийсь художник написав з мене Христа.