ШІСТЬ «ЗОЛОТИХ» ПОРАД ВІД ГЕНІАЛЬНОГО ХІРУРГА АКАДЕМІКА МИКОЛИ АМОСОВА

Поділитися:
ШІСТЬ «ЗОЛОТИХ» ПОРАД ВІД ГЕНІАЛЬНОГО ХІРУРГА АКАДЕМІКА МИКОЛИ АМОСОВА

1. Не сподівайтеся, що лікарі зроблять вас здоровим. Вони можуть врятувати життя, навіть вилікувати хворобу, але лише підведуть до старту, а далі — щоб жити надійно — покладайтеся на себе. Я ніяк не применшую могутність медицини, оскільки служу їй усе життя. Але також знаю толк у здоров'ї — теоретично і практично. З цього приводу похвалюся: вже півтора року проводжу експеримент на собі — 3 години фізкультури з гантелями і біг.
2. Лікарі лікують хвороби, а здоров'я потрібно здобувати самому тренуванням. Тому що здоров'я — це «резервні потужності» органів, усієї нашої фізіології. Вони потрібні, щоб підтримувати нормальні функціональні показники — у спокої і під час навантажень — фізичних і психічних, а також щоб не захворіти, а захворівши, по можливості — не померти. Приміром, щоб кров'яний тиск і пульс не підвищувалися більш ніж у півтора разу під час вправ або бігу, а неминуча задишка швидко заспокоювалася. Щоб не боятися протягу, а застуди швидко минали без ліків, самі собою. І взагалі, щоб добре працювалося, спалося, «їлося і пилося».
Так от — ці «потужності» ліками не добуваються. Тільки тренуванням, вправами, навантаженнями. І — роботою, терпінням до холоду, спеки, голоду, втоми.
3. Що таке хвороби, відчуває кожен: прикрий розлад різних функцій, що заважає відчувати щастя і навіть жити. Причини теж відомі: зовнішні «шкідливості» (інфекція, екологія, суспільні потрясіння), власна нерозумна поведінка. Іноді — вроджені дефекти.
Стверджую: природа людини міцна. Принаймні, у більшості людей. Щоправда, дрібні хвороби неминучі, але серйозні найчастіше — від нерозумності способу життя: зниження резервів у результаті детренованості. Зовнішні умови, бідність, стреси — на другому місці.
4. Тренування резервів має бути розумним. Це означає — поступове, але наполегливе. Наприклад, у вправах, бігу або навіть ходьбі щодня можна додавати від 3 до 5% від досягнутого рівня, в сенсі кількості рухів, швидкості та відстані, причому залежно від віку та надійності початкового здоров'я. Це ж стосується загартовування, загоряння і навіть роботи.
Якщо сказати про суть тренування — то це режим обмежень і навантажень (РОН, як тепер люблять скорочувати). Це мій коник. Втім, нічого оригінального я не вигадав. Три головних пункти.
Перший — їжа з мінімумом жирів, 300 г овочів і фруктів щодня, і щоб маса тіла дорівнювала цифрі: зріст мінус 100 кілограм.
Другий — фізкультура. Тут справа складніша. Вона всім потрібна, а дітям і людям похилого віку — особливо. Оскільки тепер на роботі майже ніхто фізично не напружується, то, за ідеєю, для пристойного здоров'я потрібно б займатися по годині на день кожному. Але немає для цього характеру у нормальної людини. Тому — хоча б 20—30 хвилин гімнастики, це приблизно 1000 рухів, краще з гантелями по 2—5 кг. Раджу вправлятися перед телевізором, коли «Новини» показують, щоб час економити.
Як додавання до фізкультури бажано виділяти ділянку для ходьби, по дорозі на роботу і назад, по одному кілометру. Корисно, і нерви береже, враховуючи поганий транспорт. Про біг підтюпцем я вже не кажу — не реально. Але — корисно.
Третій пункт, мабуть, найважчий: управління психікою. «Вчіться владати собою». Але ох як це важко! Рецептів багато, аж до медитації, описувати не буду. Сам користуюся простим прийомом: коли велике напруження і виділилося багато адреналіну, фіксую увагу на ритмічному рідкісному диханні і намагаюся розслабити м'язи. Найкраще в такі моменти — зробити енергійну гімнастику, але ж обстановка зазвичай не дає змогу.
Та все одно, по можливості — працюйте. Надмір адреналіну спалюється під час фізкультури, і таким чином судини й органи рятуються від спазмів. Тварини від стресу звільняються втечею або бійкою, а людині це не дозволено.
5. Якщо ти молодий — до 60! — і симптомів від органів немає, то не слід за найменшого нездужання бігти в поліклініку. Як уже говорив, наші лікарі не довіряють природі, націлені на ліки і спокій. Бійтеся потрапити до них у полон! Знайдуть хвороби і переконають: «Відпочивати й лікуватися!»
В організмі є потужні захисні сили — імунна система, механізми компенсації. Вони запрацюють, потрібно дати трохи часу. Майте на увазі, що більшість легких хвороб минають самі, докторські зілля тільки супроводжують природне одужання. Вам кажуть: «Вилікували!», а ви й вірите: «Хороший лікар!»
Якщо вже пощастило потрапити до хорошого лікаря, бережіть його, даремно не турбуйте. Пам'ятайте, що лікар — це більше, ніж просто фахівець. Це не сантехнік. Вказівки лікаря виконуйте... в міру вашого розуміння. І не вимагайте від нього зайвих ліків, про які від сусідок дізналися.
Повторюся: ліків потрібно пити менше. Наприклад, тепер у моду ввійшли крапельниці, вже не тільки в лікарні, але й удома. Так от: дурниці це, мода. Одна справа — в реанімації потрібна «важка артилерія», інша — вдома. Різні показання.
Що сказати на закінчення? Щоб бути здоровим, потрібна сила характеру. Як слабкій людині знайти оптимум поведінки в трикутнику між хворобами, лікарями і вправами? Моя порада: вибирати останнє — вправи й обмеження. Принаймні, старатися. Повірте — окупиться! Втім — кожен хазяїн своєї долі. І здоров'я.
5. Цікаве запитання. Чому люди так часто хворіють? Гадаю, що 90% людей, якби вони дотримувалися правильного способу життя, були б здоровими. Але, на жаль, режим вимагає напруження волі. А сили волі у людини мало...
Сучасне офіційне лікування здійснюється методом «Підбору-перебору»(!) гіпотензивних засобів, яких не один десяток, і які потім треба приймати все(!) життя.
6. І ще. У світі багато, дуже багато поганих лікарів. Не можу огульно заявити: «всі лікарі погані». Багато хороших, але й поганих — теж. Докази? Запитайте, що вони читають і що вміють. Читають — із практиків — одиниці. Уміють — більш-менш — лікарі хірургічного профілю. Тому що їм без рукоділля просто не можна лікувати. Терапевти щиро вважають, що їм нічого не треба вміти — ні аналіз зробити, ні на рентгені подивитися, ні плевру пункутувати. Є, мовляв, для цього вузькі фахівці. А ми, мовляв, загальні лікарі. Ось так.
І під кінець. Є багато хибних думок у медичній науці. Часто це залежить від неправильної оцінки статистичних даних. Наприклад, на ваш погляд, у чому причина «розростання», «збільшення» раку?
У світі немає ніякого особливого збільшення кількості ракових хворих (крім раку легенів). Більше того, випадки захворювання раком шлунка навіть зменшилися. Як посідав рак друге або третє місце в причинах смертності — так і посідає. Але мало хто враховує, що тривалість життя за останні півстоліття зросла, а раком найчастіше хворіють люди старшого віку.
Це лише сама дещиця думок, висновків, порад Амосова. Ми вирішили обмежитися ними. Читачі можуть в Інтернеті познайомитися з багатющою спадщиною хірурга, письменника, журналіста Миколи Амосова. Розповідаючи про медицину, про життя і смерть, нарешті, про самого себе, Амосов відвертий до нещадності, він веде розмову з власною совістю. І це вчить мислити точніше і глибше, змушує задуматися над тим, як жити.
Як повідомляв MIGnews.com.ua, причинами втоми можуть бути стомлення, стрес або навіть хвороба, але в більшості випадків все набагато простіше. Люди не стежать за тим, як вони розподіляють час, все менше замислюються про здоров'я і правильний розподіл справ. Також до причин відноситься виснаження, відсутність відпочинку і зайва відповідальність, яка заважає бути щасливими.