ШІСТЬ «ЗОЛОТИХ» ПОРАД ВІД ГЕНІАЛЬНОГО ХІРУРГА АКАДЕМІКА МИКОЛИ АМОСОВА

ШІСТЬ «ЗОЛОТИХ» ПОРАД ВІД ГЕНІАЛЬНОГО ХІРУРГА АКАДЕМІКА МИКОЛИ АМОСОВА

1. Не сподівайтеся, що лікарі зроблять вас здоровим. Вони можуть врятувати життя, навіть вилікувати хворобу, але лише підведуть до старту, а далі — щоб жити надійно — покладайтеся на себе. Я ніяк не применшую могутність медицини, оскільки служу їй усе життя. Але також знаю толк у здоров'ї — теоретично і практично. З цього приводу похвалюся: вже півтора року проводжу експеримент на собі — 3 години фізкультури з гантелями і біг.
2. Лікарі лікують хвороби, а здоров'я потрібно здобувати самому тренуванням. Тому що здоров'я — це «резервні потужності» органів, усієї нашої фізіології. Вони потрібні, щоб підтримувати нормальні функціональні показники — у спокої і під час навантажень — фізичних і психічних, а також щоб не захворіти, а захворівши, по можливості — не померти. Приміром, щоб кров'яний тиск і пульс не підвищувалися більш ніж у півтора разу під час вправ або бігу, а неминуча задишка швидко заспокоювалася. Щоб не боятися протягу, а застуди швидко минали без ліків, самі собою. І взагалі, щоб добре працювалося, спалося, «їлося і пилося».
Так от — ці «потужності» ліками не добуваються. Тільки тренуванням, вправами, навантаженнями. І — роботою, терпінням до холоду, спеки, голоду, втоми.
3. Що таке хвороби, відчуває кожен: прикрий розлад різних функцій, що заважає відчувати щастя і навіть жити. Причини теж відомі: зовнішні «шкідливості» (інфекція, екологія, суспільні потрясіння), власна нерозумна поведінка. Іноді — вроджені дефекти.
Стверджую: природа людини міцна. Принаймні, у більшості людей. Щоправда, дрібні хвороби неминучі, але серйозні найчастіше — від нерозумності способу життя: зниження резервів у результаті детренованості. Зовнішні умови, бідність, стреси — на другому місці.
4. Тренування резервів має бути розумним. Це означає — поступове, але наполегливе. Наприклад, у вправах, бігу або навіть ходьбі щодня можна додавати від 3 до 5% від досягнутого рівня, в сенсі кількості рухів, швидкості та відстані, причому залежно від віку та надійності початкового здоров'я. Це ж стосується загартовування, загоряння і навіть роботи.
Якщо сказати про суть тренування — то це режим обмежень і навантажень (РОН, як тепер люблять скорочувати). Це мій коник. Втім, нічого оригінального я не вигадав. Три головних пункти.
Перший — їжа з мінімумом жирів, 300 г овочів і фруктів щодня, і щоб маса тіла дорівнювала цифрі: зріст мінус 100 кілограм.
Другий — фізкультура. Тут справа складніша. Вона всім потрібна, а дітям і людям похилого віку — особливо. Оскільки тепер на роботі майже ніхто фізично не напружується, то, за ідеєю, для пристойного здоров'я потрібно б займатися по годині на день кожному. Але немає для цього характеру у нормальної людини. Тому — хоча б 20—30 хвилин гімнастики, це приблизно 1000 рухів, краще з гантелями по 2—5 кг. Раджу вправлятися перед телевізором, коли «Новини» показують, щоб час економити.
Як додавання до фізкультури бажано виділяти ділянку для ходьби, по дорозі на роботу і назад, по одному кілометру. Корисно, і нерви береже, враховуючи поганий транспорт. Про біг підтюпцем я вже не кажу — не реально. Але — корисно.
Третій пункт, мабуть, найважчий: управління психікою. «Вчіться владати собою». Але ох як це важко! Рецептів багато, аж до медитації, описувати не буду. Сам користуюся простим прийомом: коли велике напруження і виділилося багато адреналіну, фіксую увагу на ритмічному рідкісному диханні і намагаюся розслабити м'язи. Найкраще в такі моменти — зробити енергійну гімнастику, але ж обстановка зазвичай не дає змогу.
Та все одно, по можливості — працюйте. Надмір адреналіну спалюється під час фізкультури, і таким чином судини й органи рятуються від спазмів. Тварини від стресу звільняються втечею або бійкою, а людині це не дозволено.
5. Якщо ти молодий — до 60! — і симптомів від органів немає, то не слід за найменшого нездужання бігти в поліклініку. Як уже говорив, наші лікарі не довіряють природі, націлені на ліки і спокій. Бійтеся потрапити до них у полон! Знайдуть хвороби і переконають: «Відпочивати й лікуватися!»
В організмі є потужні захисні сили — імунна система, механізми компенсації. Вони запрацюють, потрібно дати трохи часу. Майте на увазі, що більшість легких хвороб минають самі, докторські зілля тільки супроводжують природне одужання. Вам кажуть: «Вилікували!», а ви й вірите: «Хороший лікар!»
Якщо вже пощастило потрапити до хорошого лікаря, бережіть його, даремно не турбуйте. Пам'ятайте, що лікар — це більше, ніж просто фахівець. Це не сантехнік. Вказівки лікаря виконуйте... в міру вашого розуміння. І не вимагайте від нього зайвих ліків, про які від сусідок дізналися.
Повторюся: ліків потрібно пити менше. Наприклад, тепер у моду ввійшли крапельниці, вже не тільки в лікарні, але й удома. Так от: дурниці це, мода. Одна справа — в реанімації потрібна «важка артилерія», інша — вдома. Різні показання.
Що сказати на закінчення? Щоб бути здоровим, потрібна сила характеру. Як слабкій людині знайти оптимум поведінки в трикутнику між хворобами, лікарями і вправами? Моя порада: вибирати останнє — вправи й обмеження. Принаймні, старатися. Повірте — окупиться! Втім — кожен хазяїн своєї долі. І здоров'я.
5. Цікаве запитання. Чому люди так часто хворіють? Гадаю, що 90% людей, якби вони дотримувалися правильного способу життя, були б здоровими. Але, на жаль, режим вимагає напруження волі. А сили волі у людини мало...
Сучасне офіційне лікування здійснюється методом «Підбору-перебору»(!) гіпотензивних засобів, яких не один десяток, і які потім треба приймати все(!) життя.
6. І ще. У світі багато, дуже багато поганих лікарів. Не можу огульно заявити: «всі лікарі погані». Багато хороших, але й поганих — теж. Докази? Запитайте, що вони читають і що вміють. Читають — із практиків — одиниці. Уміють — більш-менш — лікарі хірургічного профілю. Тому що їм без рукоділля просто не можна лікувати. Терапевти щиро вважають, що їм нічого не треба вміти — ні аналіз зробити, ні на рентгені подивитися, ні плевру пункутувати. Є, мовляв, для цього вузькі фахівці. А ми, мовляв, загальні лікарі. Ось так.
І під кінець. Є багато хибних думок у медичній науці. Часто це залежить від неправильної оцінки статистичних даних. Наприклад, на ваш погляд, у чому причина «розростання», «збільшення» раку?
У світі немає ніякого особливого збільшення кількості ракових хворих (крім раку легенів). Більше того, випадки захворювання раком шлунка навіть зменшилися. Як посідав рак друге або третє місце в причинах смертності — так і посідає. Але мало хто враховує, що тривалість життя за останні півстоліття зросла, а раком найчастіше хворіють люди старшого віку.
Це лише сама дещиця думок, висновків, порад Амосова. Ми вирішили обмежитися ними. Читачі можуть в Інтернеті познайомитися з багатющою спадщиною хірурга, письменника, журналіста Миколи Амосова. Розповідаючи про медицину, про життя і смерть, нарешті, про самого себе, Амосов відвертий до нещадності, він веде розмову з власною совістю. І це вчить мислити точніше і глибше, змушує задуматися над тим, як жити.
Як повідомляв MIGnews.com.ua, причинами втоми можуть бути стомлення, стрес або навіть хвороба, але в більшості випадків все набагато простіше. Люди не стежать за тим, як вони розподіляють час, все менше замислюються про здоров'я і правильний розподіл справ. Також до причин відноситься виснаження, відсутність відпочинку і зайва відповідальність, яка заважає бути щасливими.