Інсульт - одна з найнебезпечніших недуг, що вражає мозок. Щороку в Україні стається близько 150 тисяч інсультів. Після такої кризи протягом року помирає майже половина недужих. Решта намагаються відновити втрачені функції, адже з найчастіших наслідків інсульту - часткова чи повна втрата рухливості, погіршення зору, мовлення, пам’яті, зміни в психіці, втрата стійкості. Відтак багатьом доводиться вчитися жити заново: ходити, говорити, самостійно їсти. Подальше майбутнє, чи стане людина інвалідом чи зможе повернутися до повноцінного життя, залежить від того, наскільки вчасно вона отримає медичну допомогу, чи пройшла повноцінну реабілітацію, та бажання одужати. Про тонкощі перебігу інсульту, як хворому повернутися до повноцінного життя, використовуючи сучасні досягнення реабілітології , - в інтерв’ю фізичного терапевта, ерготерапевта Євгена ТЕЛИЦІ.
Як уберегти від ушкоджень судини й мозок
- Пане Євгене, від чого залежить, які функціональні порушення виникають під час інсульту й що найчастіше провокує інсульт?
- Інсульт є двох видів: ішемічний і геморагічний. Геморагічний виникає внаслідок розриву артерії, що спричиняє стан, коли кров потрапляє в структури головного мозку та стискає їх. Через тиск та нестачу живлення вони починають відмирати.
Причина ішемічного інсульту - тромбоз, коли атеросклеротична бляшка відривається й закупорює судину. Тож кров не доходить до мозку, починається кисневе голодування, як результат - відмирання клітин мозку. В обох випадках час надання медичної допомоги в розблокуванні цього стану є вирішальним: що пізніше, то більше ураження мозку. Залежно від того, які центри мозку уражено, такі й функції потому будуть страждати: зір, рух, вестибулярний апарат.
Найчастіше появу інсульту провокує комплекс причин: високий тиск, густа кров у поєднанні з надмірним хвилюванням. Річ у тім, що коли людина нервується, вегетативна система, котра контролює тонус м'язів та судин, дає їм команду звужуватися. Тож коли густа кров під тиском піднімається по вузьких, недостатньо міцних судинах, вони можуть розірватися. Тому обов’язково слід контролювати рівень артеріального тиску, приймати призначені кардіологом препарати, що запобігають його різким коливанням.
Також у старшому віці протипоказані надмірні навантаження, за яких відчуваєш, що жили пульсують на скронях. Не можна піднімати щось важке з підлоги, напружуючись і затримуючи при цьому дихання. Це породжує надмірний внутрішньочерепний тиск, що збільшує ризик прориву судин. Коли людина працює нахиленою на полі, городі, вдома й кров стікає вниз у голову, це також може спровокувати інсульт.
Але й малорухомий спосіб життя шкодить. Якщо людина не рухається, не допомагає серцю за рахунок м’язів помпувати кров, серцево-судинна система бере на себе подвійне навантаження. Щоб розвантажити серце й профілактувати появу інсульту та інфаркту, слід щодня годину гуляти в парку чи лісі, робити кардіовправи на природі. Помірний рух та збагачення киснем крові є чудовою профілактикою інсульту.
Ось найпростіший комплекс із трьох вправ. Перша – піднімання п’яток. Слід підійти до дерева, обняти його двома руками, піднімаючись навшпиньки, відривати п'ятки від землі на кілька сантиметрів. Так робити по 50 разів, кілька підходів. Вправа має подвійний ефект: обіймаючи дерево, людина наповнюється його енергією, а під час піднімання п’яток активує двоголовий м'яз гомілки. Ця вправа сприяє проштовхуванню крові до верху ніг.
Друга вправа - закидання п’яток до сідниць, що допомагає проштовхнути кров далі, покращує кровообіг, активує біцепс стегна. Для цього, йдучи, почергово намагатися закидати п’ятку правої ноги до правої сідниці, а потому - лівою п’яткою торкнутися лівої сідниці. Так ходити 5 хвилин, поступово збільшуючи час виконання вправи.
Третя вправа – напівприсідання: активує основні групи м'язів й велике та мале коло кровообігу, чим полегшує роботу серця. Якщо є проблеми з рівновагою, цю вправу можна робити, тримаючись за дерево або спинку крісла. У цій позі людина присідає, витягуючи рівно спину та напружуючи стегна. Присідання неглибоке: до рівня колін. Робити 10 разів, 2-3 підходи.
Рік після інсульту – золотий час для відновлення нейронних зв’язків у мозку
- Інсульт – це загибель певних клітин мозку. Залежно від того, які з них відмерли, втрачаються й певні можливості людини в руху, пам’яті та ін. Що можна зробити, аби інші клітини мозку взяли на себе функції відмерлих, і наскільки можливе відновлення мозку й самої людини після інсульту?
- Є теорія нейропластичності мозку, яка стверджує, що мозок гнучкий, як пластилін, та може змінюватися протягом усього життя, а не лише в дитинстві, як вважали раніше. Коли людина набуває нових знань, навичок, то в результаті цього 100 мільярдів нейронів мозку переналаштовуються й створюють нові зв'язки. Тобто, коли ми робимо щось нове, наш мозок теж змінюється.
Отож науковці дійшли висновку: мозок - це самовідновлювальний механізм, що здатний поновити свої функції навіть після інсульту. Із часом створюються нові зв’язки між нейронами, тож управління функціями організму, які курувала ушкоджена ділянка мозку, може прийняти на себе інша. Ці процеси найактивніше працюють у перших пів року - рік після інсульту, бо що пізніше, то важче мозок піддається перенавчанню.
Тому, щоб максимально усунути наслідки інсульту, відновити рух, чутливість, моторику, вже в перші дні після мозкової кризи не слід гаяти часу. Ще в лікарняному ліжку під наглядом фахівців людина має робити доступної їй складності вправи на відновлення: вчитися заново підносити ложку до рота, ходити, стискати-розтискувати кисть, долоню руки, вчитися переставляти предмети. Такі щоденні повтори дадуть змогу відновити ці важливі в побуті рухи та запобігти інвалідизації.
Відновити пам'ять, координацію та рух креативними вправами
- Які техніки Ви найчастіше застосовуєте у відновлювальній терапії?
- Мозок – складний і до кінця не вивчений. Тому, перед тим, як працювати з пацієнтом, я тестую його, дивлюся, які функції в нього збережено, а які втрачено частково чи повністю, за допомогою різних тестів і шкал. Добре застосовувати різноспрямовані вправи, які створюють взаємодію між різними півкулями мозку. Для їх виконання людина має максимально сконцентруватися, бо, наприклад, не так просто одночасно підняти або зігнути праву руку та ліву ногу, це потребує фізичних та розумових зусиль.
За інсульту, тобто прямого ураження мозку, потрібно змушувати його працювати. Є багато різних креативних технік і метод, наприклад - вчити вірші Івана Франка чи інших письменників, яких пацієнт любить. Їх слід не лише заучувати, а й чітко, голосно, емоційно декламувати. Це залучає в роботу нові ділянки мозку, розвиває пам'ять.
Чудовий ефект дають вправи із задіяння сенсорної та зорової систем одночасно. Для цього, заплющивши очі, людина ураженою рукою малює в повітрі своє ім'я чи якусь фігуру: квадрат, ромб, коло. Робить це, допоки не втомиться, комфортну кількість разів, намагаючись максимально чітко вималювати предмет у просторі.
Із складно координованих вправ, що активують обидві півкулі мозку, корисно щодня, стиснувши кулаки, намагатися розгинати великий палець на одній руці, одночасно з мізинцем на іншій руці (фото 1). Так робити почергово: то на одній, то на іншій руці, довівши процес до автоматизму. Це іноді непросто зробити навіть здоровим людям, тож уявіть, які зусилля для правильного виконання вправи докладатимуть люди з порушеннями після інсульту і як це сприятиме відновленню функцій і нейронних зв'язків мозку.
Хороша вправа для координації - торкатися почергово кожним пальцем руки великого пальця. Спершу це слід робити із розплющеними очима, а потім із заплющеними. Коли вправа стане легко вдаватися, її можна ускладнити: торкатися пальцями великого, задіюючи через один палець або використовуючи інші цікаві комбінації.
Слід відслідковувати виконання кожного з цих завдань у динаміці. Дивитися день за днем, тиждень за тижнем, як покращуються артикуляція, рухи, процес запам’ятовування, й поступово ускладнювати завдання. Не забувайте людину хвалити за її прогрес, це заохочуватиме рухатися далі до одужання й відновлення втрачених функцій.
Щойно знято гострий напад інсульту, починайте реабілітацію
- Яке відновлення для пацієнта показано одразу після інсульту і яких помилок слід уникати?
- Наше тіло працює за законом: використовуй, або пропаде. До прикладу, коли нога в гіпсі, мозок фіксує, що людина нею не користується, й перестає цій ділянці приділяти достатньо уваги. Як наслідок, м'язи атрофуються, суглоби гірше згинаються. Логіка мозку – підтримуй лише те, що працює.
Дослідження науковців також довели правоту цього твердження. Було проведено експеримент: здорові люди місяць лежали, майже не рухаючись. У результаті вони не змогли одразу стати на ноги, бо м'язи атрофувалися. Ці ж процеси стаються й у постінсультний період, коли людина мало рухається. Хочу застерегти від цієї поширеної помилки. Рух – це життя й головне відновлення після інсульту.
Щойно знято гострий напад інсульту, одразу починається реабілітація. Що робити, лікар підбирає індивідуально залежно від стану людини. Бажана щонайшвидша вертикалізація: починати сідати, вставати. Це прискорить адаптацію, вироблення рівноваги. Якщо людина постійно лежатиме, її нервова система налаштується на цей горизонтальний режим і згодом їй буде важко вийти з цього стану, її супроводжуватимуть запаморочення, погана координація рухів.
Досить часто при сидінні після інсульту з’являється так званий «пуш»-синдром, від англійської «штовхати». Тобто з’являється відчуття, що людину щось пхає вліво чи вправо (залежно від місця ураження мозку). Це не має зупиняти від того, щоб ви сідали. На допомогу прийде проста корекція - можна підставляти подушку під руку з того боку, куди вас закидає.
Є й інша метода розробки тіла, якщо людину хилить направо, можна робити дію супротивну: дещо пхати її тіло вправо, щоб вона напружувалася та втримувала вертикальне положення. Прямо протилежне робиться, якщо людину «заносить» вліво.
Відновити моторику руки допоможуть гречка, масаж та вправи
- Як відновити дрібну моторику, нагадати тілу та мозку, як тримати ложку в руках чи диригентську паличку, тобто відновити важливі в побуті й роботі функції?
- Підбір вправ залежить від ступеня ураження мозку та втрати моторики. Якщо наслідки сильні, в реабілітаційних центрах для відновлення моторики застосовують ерготерапевтичні тренажери, які спрямовані на роботу дрібної моторики, зап'ясть, уваги та координації рухів пацієнта. У домашніх умовах можна, наприклад, перекладати яблука чи апельсини з однієї в іншу глибоку миску, щоб відпрацювати хапальний рух.
За меншого ушкодження моторики можна перебирати зерна гречки, видаляючи чорні шкірки, що бувають у крупах. Також відновлює моторику та заспокоює процес погладжування тварин.
Сприяє розпрацюванню стискально-розтискальної та сенсорної функцій, якщо на столі покласти кілька предметів із різного матеріалу та структури. Заплющивши очі, торкаючись їх навпомацки, людина має відгадати, що це за предмет і з чого його зроблено.
Досить часто після інсульту в людей деформуються зап’ястя, форма кисті руки. Тому обов’язково слід розпрацьовувати кисті: перебирати в долоні маленькі кульки чи горіхи, щоденно вижимати еспандер – гумове кільце, що створює спротив при стисканні, відновлює роботу м’язів. Добре в долоні стискати спеціальні м’ячики, з голочками чи шипами, що продаються в медтехніці. Вони подразнюють поверхню шкіри на долоні, що своєю чергою посилає сигнал у мозок, активує рецептори, нервові закінчення, чим добре відновлює взаємозв’язки між мозком і кінцівками.
Щоб уникнути контрактури, щоб людина після інсульту змогла в побуті легко згинати пальці, відновила функції постраждалої після інсульту руки, потрібно здоровою рукою робити самомасаж пальців і зап'ястя малорухомої руки. Потому кожну з наступних вправ робити по 40 разів за 2-3 заходи.
Для початку долоню слід добре розтерти, розім’явши м’язи. Далі розгинати великий палець на ураженій руці, роблячи ним невеликий спротив під час цього руху.
Хороша вправа на розтискання пальців - поставити руку на стіл, торкаючись пальцями поверхні, потому обпертися на неї так, щоб долоня повністю розкрилася й розігнулися пальці. Повернутися на початкову позицію. (фото 2, фото 2.1)
Добре спрацьовує й вправа на розкриття долонь: долоні кладуть тильним боком на стіл і потім максимально розкривають провертаючи назовні. (фото 3, фото 3.1) Робити по 40 разів за 2-3 заходи.
Вправи та контроль тиску – захист від рецидиву та інвалідизації
- Який відновлювальний комплекс вправ рекомендуєте як для покращення кровообігу головного мозку, так і загальної корекції, відновлення функцій тіла, координації?
- Звісно, найкраще, щоб такі вправи підбирав спеціаліст, враховуючи стан і можливості пацієнта. Я запропоную комплекс вправ, які людина може робити вдома, обираючи доступні для себе. Кожну з вправ виконують 30-50 разів. Врахуйте: напруження при виконанні вправ завжди робиться на видиху. Це важливо, аби не спровокувати підняття тиску.
Вправа 1 - легкі повороти шиї вниз та врізнобіч для покращення кровообігу голови. Після інсульту голову закидати назад не можна. Якщо при нахилах крутиться голова, вправи роблять із заплющеними очима. Це зменшить відчуття запаморочення.
Вправа 2 – лежачи на спині, руки розведені в сторони, ноги зігнуті в колінах, зведені разом, ступні на підлозі. Почергово, розтягуючи боки тулуба, заводити повільно ноги то в правий, то в лівий бік. При цьому плечі не відривати від підлоги.
Вправа 3 – піднімання стегон із положення лежачи. Вихідне положення - лежачи на спині, ноги розведені ширше тулуба, зігнуті в колінах. На видиху підняти стегна, опора на лопатки та ступні, на видиху повернутися у вихідне положення.
Вправа 4 – виконувати з палицею. Можна взяти палку зі швабри. Розвести руки, взявшись за кінці палки, й почергово піднімати один з кінців палки вгору, роблячи незначне прокручування піднятою догори рукою.
Вправа 5 – переступати то однією, то іншою ногою через поріг чи цеглину.
Вправа 6 – ступати на поріг чи інше підвищення почергово лівою, а потім правою ногою.
Вправа 7 – виконується сидячи. За спиною обома руками тримають м’яч. Спершу лівою рукою перехоплюють його, коловими рухами проводять навколо тулуба й попереду передають м’яч у праву руку. Так роблять 20 разів у правий, а потім лівий бік.
Вправа 8 - обпираючись долонями рівних рук об стіну чи двері. почергово згинають у коліні, підтягуючи догори, ліву, а потім праву ноги.
Вправа 9 – обхопивши пальцями здорової руки пальці ураженої, піднімати рівні руки над головою. Вправу виконують сидячи.
Важливо перед початком вправ виміряти тиск і за високого відкласти їх виконання до нормалізації тиску. У постінсультний період, щоб запобігти повторному інсульту, слід вести щоденник, куди записувати показники тиску, заміряні зранку, в обід та ввечері. Це допоможе контролювати та вчасно коригувати тиск, а також його аналізувати та встановлювати чинники, що можуть провокувати його стрибки. Серед таких - закреп, під час якого збільшується внутрішньочеревний тиск. Якщо тиск високий зранку, його підняття може провокувати спання на незручній чи занизькій подушці.
Причиною денного тиску часто є емоційні перенапруження, недостатнє пиття води, надмірні або невчасні трапези. Потому це можна обговорити з лікуючим лікарем і за потреби підкоригувати лікування, звички та спосіб життя, аби запобігти гіпертонічним кризам.
Перед застосуванням рекомендацій порадьтеся з лікарем.
Бесіду вела Валентина Берник
