ЦІЛЮЩА СИЛА КРОПИВИ ЖАЛКОЇ ТА ГЛУХОЇ

ЦІЛЮЩА СИЛА КРОПИВИ ЖАЛКОЇ ТА ГЛУХОЇ

Перед цілющими властивостями кропиви глухої та жалкої знімаємо капелюха

Кажуть, у старовину цілителі, побачивши кропиву, знімали головний убір і кланялися їй — дякували за здатність допомагати за багатьох хвороб. Зустріти цю рослину можна всюди, однак вона більше любить вологий, удобрений ґрунт. У нас найпоширенішими є два види кропиви — дводомна (Urtica diodica) з великим листям і високим стеблом, а також дрібніша однорічна кропива жалка (Urtica urens).
Як лікарський засіб здавна використовують і глуху кропиву. Відомі три її види — біла глуха кропива (Lamium album), пурпурова (бордового відтінку) (Lamium purpureum) і жовта (Galeobdelon luteum). Збирають навесні всю квітучу рослину чи тільки квіти. Їх використовують для приготування лікувальних засобів і на кухні — у сирому й сушеному вигляді.

Сорочка з кропиви — не вигадка

Застосовували кропиву з давніх часів для поліпшення кровообігу. Римські легіонери під час навчань і походів шмагали себе кропивою по руках і ногах. Так само чинили люди, які страждали від ревматизму. Із кропиви робили нитку, яка йшла для виготовлення одягу, підстилок. Казкова принцеса, яка плете для своїх зачаклованих братів сорочки з кропиви, — не вигадка, а, радше, данина поваги цілющій рослині. Вона не лише лікує, а й знімає злі чари. Ще й зараз у селах вішають біля порога пучок цієї рослини — для охорони від «лихого ока».
Цікавилися кропивою й науковці. З’ясували: вона містить велику кількість хлорофілу, дубильних речовин, глюкокініни (спричиняють зниження цукру в крові), целюлозу, безліч мінералів. Це магній, кремній, фосфор, залізо, кальцій тощо. Є в кропиві білки рослинного походження, сахариди. Тут же — вітаміни групи В, велика кількість вітаміну С, фітонциди, фітогормони та ін.
Щоб заготовити насіння, в кропиви зрізують верхівки й пізнє листя. Сушити її ліпше в перевернутому положенні, стебла не викидати: в них містяться основні мікроелементи для зміцнення кісток, зубів, судин. Заготовляти кропиву треба в кінці літа. Я перемелюю висушену кропиву, використовую цей порошок як добавки до перших і других страв, до тіста.

Насіння кропиви лікує астму

Кропива належить до рослин із яскраво вираженими лікувальними властивостями. Допомагає в разі внутрішніх кровотеч, служить сечогінним і жовчогінним засобом, тонізує. Стимулює гормональну діяльність. Насінням кропиви лікують бронхіальну астму й інші захворювання органів дихання. Коріння рослини показане за діабету, атеросклерозу, ревматизму. Листя, особливо сік із нього, очищає кров і допомагає в разі екземи, псоріазу, алергії, знімає свербіж. Весняна кропива допомагає поліпшити загальний обмін речовин в організмі.
Цю рослину ми зазвичай ошпарюємо, оскільки за температури 80°С нейтралізуються речовини, що дають жалкий ефект. У наш час екстракт кропиви входить до складу зубних паст, шампунів, кремів, інших лікувальних і косметичних засобів.
Кропиву рекомендують для лікування в разі анемії, атеросклерозу, м’язового та суглобового ревматизму, водянки, шкірних екзем, які зудять, як засіб, що підвищує виділення молока в матерів-годувальниць, у разі захворювань жовчних шляхів і печінки, за геморою, запорів, шлункових кольок, розладів травлення.
Листя кропиви в разі зовнішнього застосування сприяє швидшому загоєнню ран. Зовнішньо застосовується у вигляді настою для компресів і в разі опіків першого ступеня, а також за випадання волосся.
Настій листя: 1 ст. л. подрібненого листя заливають 1 склянкою окропу, настоюють 10—15 хв, проціджують і охолоджують. Приймати настій до їди за 15—20 хв.
Свіжий сік кропиви дає ліпший ефект, ним можна замінити відвар у всіх випадках (30—40 крапель на день за 20 хв до їди).
У разі кровотеч, особливо носових, п’ють свіжий сік кропиви дводомної по 1 ч. л. тричі на день. Соком також можна промивати ніс, його п’ють і за рясних менструацій.
Кропива — чудовий і перевірений засіб у разі випадання волосся. Сік свіжої кропиви втирають у шкіру голови для зміцнення й росту волосся. З цією ж метою настоєм листя кропиви обполіскують волосся після кожного миття голови (3 ст. л. сухого подрібненого листя залити 250—300 мл окропу, настояти 30 хв, процідити).

В їжу траву використовують давно

Практично в кожній українській родині люблять і варять зелені борщі з кропивою. Вважається, що навесні треба сім разів зварити таку страву: це дасть здоров’я на весь рік.
Весняний салат із кропивою: 100 г кропиви, 70 г волоських горіхів, 2 зварених круто яєць (можна без яєць), 2 цибулини, 3 ст. л. соняшникової олії, сіль, спеції, сметана до смаку.
Кропиву ошпарити, дати ?стекти воді, дрібно її порізати. На сковорідці підсмажити порізану цибулю. Всипати в салатник цибулю, додати подрібнені горіхи,? яйця та кропиву. Посолити, за бажання додати сметану. Цей салат має «грибний» смак, може служити гарніром до м’яса, риби, макаронних виробів.
Кропива солона: молоді пагони й листя подрібнюють ножем і складають у скляні банки, пошарово пересипаючи сіллю з розрахунку 50 г солі на 1 кг кропиви. Зберігають у холодному місці. Використовують узимку для супів і борщів.
Також можна приготувати суху заправку до супів і салатів, посушити промите листя та стебла кропиви, перетерти через ситечко, можна додати сіль і зберігати в скляному посуді. Посипати готові страви чи в кінці варіння.
Свинячий окіст, фарширований кропивою: 1,5 кг свинячого окосту, сіль, перець, кмин, часник, 300 г кропиви, 4 яєць, цибуля, борошно. Вирізати серцевину окосту, середину посолити й поперчити. Приготувати фарш: вирізане м’ясо посікти, змішати з подрібненою кропивою й порізаними вареними яйцями. Начинку посолити, поперчити, додати до смаку інші спеції, кріп, петрушку, карі тощо. Фарш вкласти в окіст, обмазати тістом чи зашити ниткою, окіст посипати кмином і часником. Випікати до готовності. Подавати, розрізавши на шматки. На гарнір приготувати картоплю.
Налисники з кропивою та сиром. Тісто: 120 г борошна, 5 ст. л. вершкового масла, 240 мл молока, сіль.
Начинка: 300 г молодої кропиви, цибулина, часник, олія, 200 г сиру (на кшталт сулугуні, бринза), 2 ст. л. волоських горіхів, сіль.
Соус: 50 г борошна, 20 г гірчиці, 150 г сиру, 100 мл молока, 2 ст. л. горіхів.
Із борошна, масла й молока приготувати тісто й спекти млинці звичайним способом. Приготувати фарш: на олії посмажити цибулю, додати на сковороду подрібнену кропиву, посолити, поперчити, стушкувати. Охолоджену масу змішати з тертим сиром і подрібненими горіхами. Наповнити налисники й скласти їх на змащену жиром сковороду. Приготувати соус: борошно змішати з молоком і гірчицею, додати сир і волоські горіхи. Залити сумішшю налисники і поставити в духовку на 15 хв. Перед подаванням можна посипати налисники подрібненими волоськими горіхами.

У кожного цвіту — свій оздоровчий ефект

Усі види глухої кропиви розрізняються за дією на організм. Біла допомагає в разі алергії та хвороб шлунка. Червона впливає на кров, жовта лікує урологічні проблеми, переважно в чоловіків. У всіх трьох у квітах містяться холін, біогенні амінокислоти, флавоноїди, вітаміни, дубильні речовини. Удосталь тут мінеральних елементів та фітогормонів.
Чай із весняних пагонів глухої кропиви вважають кровоочисним засобом, використовують для лікування хронічних шкірних хвороб, проблем сечового міхура, нирок, простати. Усі види кропиви, а особливо біла глуха, допомагають у разі бронхіальної астми, очищають легені. Крім того, ця унікальна рослина здатна полегшувати стан депресії та безсоння.
Зібрані квіти глухої кропиви рекомендується сушити, розтирати в порошок і зберігати в щільно закритому посуді. Додавати до різних страв по 2—3 г.
Білу глуху кропиву я вирощую на дачі. Її свіжі квіти додаю в омлети, овочеві салати, напої, прикрашаю ними торти й желе.
Глуху кропиву призначають у разі фурункульозу, шкірних висипань, екземи, опіків, для полоскання порожнини рота за ангіни. Ванночки з настою квіток і листя корисно приймати в разі геморою. Для посилення тонізувальних властивостей глуху кропиву комбінують із деревієм.
Листя цієї рослини можна збирати протягом усього вегетативного сезону. Воно послужить приємною добавкою до салатів. У ньому багато кальцію, який рідко міститься в рослинах, а також магнію, фосфору, калію, заліза. Листя глухої кропиви також є джерелом каротину, вітаміну С, вітамінів групи В, має приємний смак і запах. Завдяки всім цим властивостям листя кропиви корисно використовувати під час приготування супів.
Настій квітів: 4—6 ч. л. сировини заливають 2 склянками окропу, тримають на водяній бані 15 хв, охолоджують 45 хв, проціджують через 2—3 шари марлі й доводять об’єм перевареною водою до початкового. Приймають рівними порціями протягом доби.
Відвар листя: 30 г сировини заливають 1 л гарячої води, кип’ятять на водяній бані 10 хв, проціджують гарячим і доводять об’єм перевареною водою до початкового. Приймають по 1 ст. л. 4—5 разів на день до їди. У разі білей одночасно проводять спринцювання цим же настоєм.
Настій квіток і листя: 1 ст. л. сировини заливають 1 склянкою гарячої води, кип’ятять на водяній бані 15 хв, охолоджують і проціджують. Приймають по 0,5 склянки 4—5 разів на день до їди.
Сік зі свіжих надземних частин рослини: рослину ретельно промивають холодною водою, ошпарюють окропом, розрізають на частини й мелють на млинку для м’яса. Сік відтискують через щільну тканину й кип’ятять 3—5 хв. Приймають по 1 ст. л. 4 рази на день під час їди чи використовують у вигляді примочок.

Можна приготувати до обіду

Налисники з квітами пурпурової глухої кропиви. Продукти, як для звичайних млинців, для начинки: квіти пурпурової глухої кропиви, горіхи, мед, сметана.
Із борошна, яєць, молока й олії приготувати тісто, спекти млинці. Квіти кропиви ошпарити окропом, порізати, змішати з горіхами й медом. Начинити млинці. Подавати зі сметаною.
Зелені тюфтельки з глухою кропивою й сирним майонезом: 500 г кропиви, 300 г меленого м’яса, 2 яєць, 200 г твердого сиру, 100 мл олії, 15 г вершкового масла, сіль, перець, мускатний горіх, кріп, петрушка до смаку.
Глуху кропиву (білу чи жовту) ошпарити окропом і дрібно порізати. У мелене м’ясо додати жовтки, сіль, перець, вершкове масло та кропиву. Ретельно вимішати, сформувати тюфтельки, трішки їх обсмажити. Приготувати соус. Твердий сир потерти на тертці з дрібними вічками, змішати з олією, зеленню кропу та петрушки. Обсмажені тюфтельки скласти в металевий посуд, залити соусом, трохи потушкувати. Подавати до столу з гречаною кашею.

Олена СВІТКО,
натуропат,
народна цілителька.