ЯКІСТЬ КРОВІ ВИЗНАЧАЄ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ

Поділитися:
ЯКІСТЬ КРОВІ ВИЗНАЧАЄ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ

або Система оздоровлення священомученика Серафима ЧИЧАГОВА

(Матеріал із відеолекції лікаря-практика Ксенії Павлівни КРАВЧЕНКО)

Митрополит Серафим Чичагов (у миру - Леонід Михайлович Чичагов) був напрочуд різнобічно обдарованою людиною. Багатьом він знайомий як автор Літопису Серафимо-Дівеєвського монастиря. Проте мало хто знає, що владика Серафим мав медичну освіту й був лікарем-практиком. Він створив унікальну медичну систему, засновану на глибоких знаннях усього спектра медичних наук, доступних на той час. Його система оздоровлення пройшла багаторічну апробацію й дуже органічно охоплює природні закони буття, закладені в наші душі й тіла Творцем, і підтверджує їх правильність. У 1937 році, на 81-му році життя, владика був розстріляний на Бутовському полігоні. У 1997 році Архієрейський собор Російської православної церкви зарахував його до лику святих.

ОСНОВНИЙ ПРИНЦИП СИСТЕМИ

Отець Серафим вважав, що ліків від хвороб не існує. Будь-які лікувальні засоби усувають лише симптоми, тобто прояви або важкі напади хвороби, не змінюючи при цьому її природного перебігу. Владика розглядав хворобу незалежно від ушкодженого органа та її форми, звертаючи увагу насамперед на загальний стан людини та якість її крові. Ще Гіппократ говорив, що назва хвороби має для лікаря лише другорядне значення, не важливо, як називається хвороба, будь-яка проблема людини лежить у порушенні кровообігу та якості крові. Це і є основний принцип системи отця Серафима. «Здоров’я залежить від кількості та якості крові, від правильного поводження крові в тілі й відсутності органічних недоліків, переданих нам у спадок… Від можливості поліпшення властивостей крові залежатиме відновлення самопочуття хворого й усунення органічних розладів. Потрібно зробити кров унаслідок відновлення правильного кровообігу й обміну речовин більш живильною, щоб активізувати процеси оздоровлення в ушкоджених органах і поступово позбутися розладів. Видалення хворобливих і віджилих частинок організму з крові буде, звичайно, залежати від справності кровообігу, а поліпшення властивостей крові - від наростання нових соків за допомогою нормального травлення».

АБИ ОРГАНІЗМ БУВ «ЗРЯЧИМ», ПОТРІБЕН ЙОД

Організм людини - єдине ціле, в якому органи та системи працюють не хаотично, вони підпорядковані певним правилам, що називаються безумовними рефлексами. Наприклад: після їди починає вироблятися соляна кислота, жовч, ферменти підшлункової залози. І людина на це вплинути не може. Керує всіма функціями організму ендокринна система, що складається із залоз, які тісно пов’язані одна з одною. І якщо якась із них виходить з ладу - вся система дає збій і, як наслідок, страждає весь організм. Це називається загальним терміном - порушення обміну речовин. Що ж таке порушення обміну речовин? Як уже зазначалося вище, Серафим Чичагов основною причиною хвороб вважає брудну, в’язку кров. Чому ж вона стає такою? Аби розібратися в цьому, потрібно детально розглянути роботу всього організму, зокрема ендокринної системи. Ендокринна система керує всіма органами за допомогою гормонів, які виробляє. У людини найчастіше виходять з ладу гіпофіз, щитоподібна та надниркові залози. Найчастішою причиною патології (90%) є щитоподібна залоза, яка виробляє гормон тироксин, або тетрайодтирамін, що складається з чотирьох атомів йоду. 80% тироксину скидається в печінку, і лише за наявності цього гормону вона може виконувати повною мірою всі свої функції, основна з яких - імунна. Коли захисні функції організму добре працюють - він «бачить» усе те, що в ньому відбувається, і, відповідно, дає команду на знешкодження виявленої небезпеки. У разі ж порушення роботи щитоподібної залози організм перестає «бачити», тобто віруси, бактерії, паразити, дисбактеріоз, пухлини - все це проходить непоміченим. Тому й немає болю під часу раку, а починає боліти вже під час метастазів, коли руйнуються всі тканини й оголюються нервові закінчення. Ультразвукове дослідження, яке найчастіше використовують для діагностики щитоподібної залози, не відображає її роботи, а лише показує розміри, консистенцію та різноманітні включення: кісти, камені, пухлини тощо. Тому складно виявити патологію щитоподібної залози. Проте перевірити, як добре вона функціонує, можна й самостійно за допомогою звичайного аптечного 5% йоду. Кожен орган вступає в роботу у свій час: органи працюють, відпочивають, регенеруються за певним графіком, на цей процес ми не в змозі вплинути. Зокрема, щитоподібна залоза працює з 20 до 22-ї години. Тому саме в цей період потрібно нанести на обидві руки з внутрішнього боку (на зап’ястки) горизонтальні йодні смужки. Якщо щитоподібній залозі йод не потрібен – він не всмокчеться. І, навпаки, що більша в ньому потреба, то швидше він всотається. Слід звернути увагу й на те, з якої руки (правої чи лівої) йод всотується швидше - саме з цього боку існує патологія.

ЯКІСНА КРОВ МАЄ БУТИ СОЛОНОЮ…

Крім того, щитоподібна залоза стимулює печінку для вироблення імуноглобулінів та жовчі й забезпечує за допомогою свого гормону вихід жовчі під час їди. У спокійному стані жовч накопичується в жовчному міхурі, а під час вживання їжі виходить разом з ферментами, що виробляє підшлункова залоза. Жовч є дуже сильним лугом, який дезінфікує все, що ми їмо, а ферменти підшлункової залози цю їжу перетравлюють. Після цього харчова грудка надходить до кишечнику, де й відбувається всмоктування. За нормального функціонування щитоподібної залози жовч супроводжує їжу до виходу з організму. При цьому всі ворсинки тонкого кишечнику під час проходження жовчі дезінфікуються, звільняючись від патогенних бактерій і слизу. За неправильної роботи щитоподібної залози порушується тонус і моторика скорочення жовчного міхура, унаслідок чого жовч під час їди виходить повільно або не виходить узагалі (дискінезія). Тож перша порція їжі надходить у кишечник незнезараженою й неперетравленою, що й зумовлює наявність у ньому патогенної мікрофлори (глистів). Крім того, їжа, не оброблена ферментами підшлункової залози, не перетравлюється, а отже, не всмоктується. А це своєю чергою спричиняє процес бродіння й призводить до дискомфорту: в шлунку виникає відчуття важкості. У нормальному стані шлунок виробляє соляну кислоту й пепсини, тобто шлунковий сік. Соляна кислота й пепсини - це дуже сильні кислоти, які розчиняють органіку (наприклад, шматок сирого м’яса). Шлунок перетравлює білки тваринного походження: яйця, рибу, м’ясо, молочні продукти. Усе інше перетравлює підшлункова залоза, розчиняючи вуглеводну їжу й виробляючи луг. За добу шлунок виробляє 10 л шлункового соку. З них тільки 2 л беруть участь у травленні, інші 8 всмоктуються в кров. Тож за нормального функціонування шлунка кров складається переважно зі шлункового соку. Саме тому вона, як і сльози, піт та сеча, має солонуватий присмак. Усі рідини, які циркулюють по нашому тілу, - це хлорид натрію (0,9%), або фізрозчин. Для нормальної роботи організму шлунок має постійно підтримувати певний відсоток хлориду натрію в крові. Саме це убезпечує людину від різноманітних захворювань. Адже хлор є дезінфектором, крім того, він розріджує кров, розчиняє тромби, бляшки на судинах, відмерлі клітини, мікробну флору, пісок і камені в жовчному міхурі та нирках, родимки, папіломи, бородавки, кісти й пухлини в будь-якій ділянці нашого організму.

ПРИЧИНА ТРОМБІВ – В’ЯЗКА КРОВ

Тож за проблем зі щитоподібною залозою відбувається збій у роботі шлунка: жовч і ферменти підшлункової залози надходять у дванадцятипалу кишку із запізненням, коли вся їжа вже перемістилася в кишечник. У цей час у спорожнілому шлунку тиск падає, а в кишечнику, в який пішла їжа, зростає. Через різницю тиску жовч і ферменти підшлункової залози (за якістю це дуже потужний луг) потрапляють у шлунок, де міститься соляна кислота. Унаслідок реакції між ними - нейтралізується соляна кислота, яка після їди виробляється тільки для того, аби розчинити кров. Якщо це відбувається після кожного прийому їжі, то концентрація хлору в крові не відновлюється і кров підвищує свою в’язкість. Це зумовлює утворення тромбів (тромбофлебіт – брак хлору в крові). За появи тромбофлебіту в’язка кров починає «клеїти» дрібні судини - капіляри, яких найбільше на кінцівках: руках, ногах, у голові. Порушується кровообіг: руки німіють, холонуть, пітніють. Найбільш серйозним є порушення мікроциркуляції судин голови, оскільки голова - це мікропроцесор, відповідальний за всі інші органи та безумовні рефлекси. Унаслідок цього погіршується пам’ять, підвищується стомлюваність, з’являється сонливість, млявість. Страждає не тільки сам мозок, а й очі. М’яз ока постійно перебуває в русі й повинен отримувати кисень у великому обсязі, що неможливо, коли склеєні дрібні судини, тому він спазмується, внаслідок чого з’являється короткозорість, далекозорість або астигматизм. З часом, коли починають «заклеюватися» більші судини, виникає інсульт або інфаркт.

ЗАПАХ ТА КОЛІР СЕЧІ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО НИРКИ

Кров щомиті фільтрується нирками. Нирки - це органічний фільтр, який, на жаль, порівняно з водопровідним, замінити неможливо. І якщо шлунок підтримує нормальну концентрацію хлору, цей фільтр ніколи не засмічується. А фільтруючи в’язку кров, нирки починають забиватися, порушується їхня видільна функція, що погіршує видалення з крові солей сечової кислоти (аміаку). За правильної фільтрації сеча має жовто-коричневий колір і різкий запах. Якщо ознаки сечі інші, це свідчить, що сечова кислота не виводиться, а залишається в організмі. Солі аміаку дуже токсичні, тому організм починає «скидати» їх у хребет, суглоби, на стінки судин, щоб вони не потрапили в мозок і не отруїли його. Наслідок - атеросклероз, остеохондроз, артроз, сколіоз, усе це відкладення солей сечовини в тій чи тій ділянці нашого організму. Коли в організмі бракує місця, куди можна скинути сечовину, вона потрапляє на шкіру у вигляді родимок та «старечих плям». Нефрологи визначають роботу нирок за допомогою простого тесту. Коли людина сідає, її просять покласти на коліна долоні, і якщо під час випрямлення ніг під долонями відчувається хрускіт та тріск, фільтрація нирок порушена.

СОЛОДКУ КРОВ НИРКИ НЕ ФІЛЬТРУЮТЬ

Клітини організму мають певний склад: усередині клітини міститься калій, поза клітиною - хлорид натрію. Як зазначалося вище, коли шлунок підтримує потрібний відсоток хлору (0,9%), лише тоді останній є дезінфектором. Крім того, можливість проникнення вірусів усередину клітин створюється саме в разі падіння концентрації хлору. Натрій і калій - мікроелементи, які надходять в організм тільки з їжею (тобто організм їх не синтезує). Добова доза калію 2-3 г, а натрію - 6-8 г. Це означає, що в продуктах харчування натрію повинно бути більше, ніж калію. За такого співвідношення організм підтримує натрієво-калієвий баланс у рівновазі й зберігає певну проникність клітин. Якщо калію надходить більше, ніж потрібно, він починає накопичуватися в клітині й вона розбухає. Щоб клітина не лопнула, організм починає тягнути в неї воду, що призводить до її подальшого збільшення. Унаслідок цього з’являються внутрішні й зовнішні набряки, зайва маса тіла, збільшується навантаження на серце, ноги, судини, а калій починає просочуватися в плазму крові. Часто в таких ситуаціях бувають судоми литкових м’язів, що свідчить саме про надлишок калію, а не про його брак. Спазм судин голови дає головний біль. Якщо подібне відбувається з серцем, починається стенокардія. Усе це - надмір калію в плазмі. Кров у цьому разі стає не солоною, а солодкою, а таку кров нирки фільтрувати не можуть, тож блокують її. Проте це не діабет (цукор на цьому тлі може бути в нормі), це неправильна робота шлунка. Якщо шлунок працює нормально, то, наприклад, у разі вживання звичайної гречаної каші (як і будь-якого іншого вуглеводу), коли рівень цукру підвищується, калій починає надходити в кров, рецептори на це реагують, шлунок починає посилено вкидати в кров шлунковий сік, при цьому гасить калій і підвищує вміст хлориду натрію. Отож нирки починають добре фільтрувати, а ми після їди відчуваємо приплив сил. За порушеної ж роботи шлунка після їди виникають сонливість, млявість, слабкість - це перші ознаки наявності калію в плазмі крові.

ЗНАННЯ – ЦЕ КРОК ДО ЗДОРОВ’Я

З усього сказаного вище можна зробити висновок: знаючи, як працює наш організм, які механізми в ньому задіюються внаслідок того чи того впливу, можна убезпечити себе від хвороб і зробити своє життя якіснішим і повноціннішим. Отже, за підтримки гарної якості соляної кислоти шлунок вироблятиме достатню кількість шлункового соку, що запобігатиме хворобам, тому що хлор у крові розчинятиме відмерлі клітини, які скидаються в кров і засмічують суглоби, хребет, судини тощо (хлор - дуже потужний розчинник). Якщо шлунок підтримувати в нормальному робочому стані, то в організмі людини не буде паразитів, бо, крім травної, шлунок виконує й бар’єрну функцію: соляна кислота розчиняє будь-яке сміття. Наприклад, можна напитися з калюжі, і весь бруд загине ще на етапі перебування в шлунку. У разі ж слабкого шлунка все опиняється в кишечнику, тобто, хто дістався туди, той і живе. Неважливо, як цей паразит називається, спроба зняти соматику й лікувати гельмінтоз ні до чого не призведе, процес буде нескінченним. Організм – це самовідновлювальна система. Від нас же вимагається хоча б не заважати йому в цьому.

(У наступному числі газети буде висвітлено практичний бік системи оздоровлення священомученика Серафима Чичагова, зокрема: що можна зробити для відновлення свого здоров’я.)