У 30-ті роки ХХ століття радянські стоматологи звітували про свої успіхи, доводячи це конкретними цифрами — ураженість населення країни карієсом становила 20—30%, у той час як у країнах «загниваючого капіталізму» цей показник дорівнював 100%. Нині все змінилося з точністю до навпаки. У той час як у розвинених країнах світу поширеність карієсу становить 5%, в Україні вона сягає 98%. І причини того криються далеко не в особливостях соціального устрою.
СОЛОДКО, ТА НЕ ДУЖЕ
За часи існування стоматології як науки розглядалося кілька різних теорій походження карієсу. Сьогодні вчені дійшли висновку, що карієс виникає з цілої низки різних чинників. Найвагоміший із них — зловживання людини сахарозою. Цю ідею науково обґрунтував німецький учений В. Мюллер ще в 1984 році: сахарозу, що потрапляє з їжею у порожнину рота, ферментують карієсогенні мікроорганізми — вони виробляють кислоти, які спричиняють демінералізацію емалі зубів. З часом наука довела, що механізм шкідливого впливу сахарози набагато складніший, проте він таки є основним у формуванні карієсу. Усталений вислів про те, що цукор — біла отрута, має під собою серйозне підґрунтя. По-перше, цукор (сахароза) — це штучно виділений продукт, який людина видобула на свій клопіт (у природі рослини багаті на фруктозу та глюкозу). Організм людини налаштований на вживання саме цих вуглеводів, його ферментативні системи не пристосовані до засвоєння надмірної кількості сахарози. Добова норма вживання сахарози для дорослої людини становить 30 г (в усіх продуктах), для дитини 12 років — 15 г, 6 років — 3 г. Скільки вживаємо ми? Залежить від рівня культури і відповідальності за власне здоров’я. Статистика свідчить: у середньому кожен житель США дозволяє собі 5 кг цукру на рік, Європи — 3,5 (подекуди й менше), країн СНД і України в тому числі — до 50 кг! Негативний вплив солодкого життя на здоров’я зубів підтвердив і історичний досвід — коли люди під час війни чи з бідності не споживали цукру, рівень поширення карієсу різко зменшувався. Цей досвід було підтверджено на тваринах — варто було ввести в харчування тварин певну кількість сахарози, як у них тут же руйнувалася емаль зубів і виникав карієс.
ФЕРМЕНТАТИВНИЙ ВИБУХ
Важливу роль у виникненні карієсу відіграє й мікрофлора порожнини рота. У нормі вона складається переважно із сапрофітів — мікроорганізмів, які мирно співіснують з нашим організмом і виконують корисні для нього функції. Є серед них і любителі сахарози, однак у мізерній кількості (долі відсотка) — про всяк випадок. Надмірна ж кількість цукру в нашому раціоні — це своєрідна бомба, яка руйнує баланс: уже через 3—5 хвилин після його вживання кількість «мікробів-цукроїдів» різко зростає. Виникає так званий ферментативний вибух — ці мікроорганізми ферментують сахарозу і виділяють кислоти, які й зумовлюють демінералізацію зубної емалі. Природа заклала протидію цим процесам — слина завдяки своїй лужній реакції здатна нейтралізувати руйнівні кислоти. Більше того — в ній містяться всі потрібні мінерали (в основному кальцій) для того, щоб упродовж 1—1,5 години відбулося відновлення мінерального складу ушкодженої емалі — так звана ремінералізація. Таким чином, на поверхні зуба постійно відбувається демінералізація та ремінералізація емалі (природний процес). Однак якщо людина вживає надмірну кількість цукру, то ця динамічна рівновага порушується, внаслідок чого руйнуються тверді тканини зуба. Розвитку карієсу сприяє і наша звичка частого вживання цукровмісних продуктів — тобто ми час від часу випиваємо каву з цукром, потім ласуємо цукеркою, згодом обідаємо із солодким десертом (тістечка тощо). Таким чином, ми постійно підтримуємо підвищений рівень кислотності, а відтак і процес демінералізації емалі зубів. Організм не встигає відновити втрачені мінеральні речовини емалі, оскільки на повну ремінералізацію потрібно до 3—4 годин. Тож хочете солоденького — з’їжте норму й забудьте.
ДЕ СХОВАВСЯ КАРІЄС?
Спроби прополоскати рот після вживання солодких страв не принесуть бажаного ефекту. Після того, як цукор потрапляє в порожнину рота, карієсогенна мікрофлора майже миттєво ферментує його з виділенням кислот. Ці мікроорганізми скупчуються в ямках і борозенках на поверхні зуба, утворюючи там так звані зубні бляшки (мікробні біоплівки). Вони мають певну структуру і доволі міцно приєднані до поверхні зуба. Під ними і виникає значний рівень концентрації кислот. Слина не може відразу нейтралізувати їх, оскільки лужні сполуки осідають на поверхні бляшки. Тож у процесі споживання їжі мікроорганізми вже засвоїли вуглеводи і «вимити» можна лише невелику їх частину, решта вже проникла під зубну бляшку — процес пішов. Тож найліпша профілактика карієсу — не вживати зайвого цукру. Рекламні заклики на зразок «з’їв солоденьке — жуй жуйку, і все буде чудово» також не відповідають дійсності.
ПРИНЦИП ПІСОЧНОГО ГОДИННИКА
Бляшка міцно прикріплена до поверхні зуба і її можна видалити, лише коли ретельно чистити зуби. Повністю видалити всі бляшки може лише стоматолог. У деяких країнах Європи разом із зубною пастою і щіткою продають ще й невеличкий пісочний годинник, розрахований на 3 хвилини. Саме стільки часу, як стверджують учені, потрібно виділити на чищення зубів, а не 10—20 секунд, як ми це робимо зазвичай. Рекомендовано чистити зуби 2 рази на добу — вранці (щоб видалити зубний наліт, котрий починає утворюватися вже через 2—3 години після чищення) і перед сном. Вибір зубної пасти також залежить від стану порожнини рота. Якщо ніяких відхилень не виявлено, немає значення, якою пастою ви користуватиметеся. Навіть якщо це буде звичайна гігієнічна паста без жодних лікувальних наповнювачів (призначена лише для очищення). Хоча таких паст нині майже не виробляють. Зазвичай виробники додають у свою продукцію фторовмісні сполуки (принцип їх дії один). У разі захворювань тканин пародонта (кровоточивості ясен, запалення тощо) важливо порадитися з лікарем, яку пасту й еліксир обрати. Декому корисні антибактеріальні добавки, декому протизапальні лікарські трави. Водночас існують пасти, які в разі цих захворювань вживати не рекомендовано — вони можуть подразнювати уражені тканини. Ополіскувачі доповнюють дію паст, вони проникають у пародонтальні кишені і діють упродовж кількох годин. Уважно вибирайте щіточку. Якщо вона дуже жорстка, це може спричинити подразнення ділянок запалення — для кровоточивих ясен ліпше підібрати м’яку щітку, у крайньому разі — середньої жорсткості (з гнучкою ручкою). Для повноцінного очищення зубів користуйтеся спеціальними щіточками, йоршиками, які очищують поверхню біля ясен, а також зубними нитками (для очищення міжзубних проміжків).
ГАРАНТІЯ МІЦНОСТІ
Якщо вчені виділили єдиний продукт, що шкодить здоров’ю зубів, — цукор, то продукту, який би гарантував їх міцність на 100%, вони не знайшли. Корисне все і в міру. Щодо кальцію, то він потрібний для зубів і всього організму у кількості 1,5 г на добу. Та стверджувати, що вживання молочних продуктів зробить наші зуби міцними і невразливими до хвороб, м’яко кажучи, не науково. Кальцій украй потрібний під час формування кісткової тканини, закладення і розвитку зубів — зрозуміло, що це стосується лише дитячого організму. Коли вже зуб сформувався, зміцнити його кальцієм навряд чи вдасться. Наука спромоглася на інший винахід — фторовмісних препаратів, які справді зміцнюють зубну емаль. Нині майже всі зубні пасти та ополіскувачі містять фтористі сполуки, на Заході поширені спеціальні фторовмісні добавки. Є вони і в Україні, однак результати, як бачимо, невтішні. Бо європеєць знає — лише за умови здорового харчування і належної гігієни рота ці препарати стануть додатковим гарантом здоров’я зубів. Наш пацієнт перескакує перші дві застороги і сподівається на диво-засіб. Утім у тій же Європі виникло поняття «прихований карієс». Таке ураження зубів виникає в тому разі, коли пацієнт вживає надмірну кількість цукру, але активно чистить зуби фторовмісними засобами. Тоді каріозне ураження виникає під видимо здоровою поверхнею емалі. І хоча пацієнт звертається до лікаря з майже непомітним дефектом зуба, стане очевидним, що «під прикриттям» відбулася серйозна руйнація його тканин. Тож берегти зуби — означає дбати про них. А от у плані навантаження на зуби сучасна наука радить не «ніжити» їх перетертою, перевареною і рафінованою їжею. Жувати корисно. Недаремно китайські лікарі ще тисячу років тому розробили спеціальну навантажувальну гімнастику для зубів — і зубам користь, і шлунку не тяжко.
ВІЗИТНА КАРТКА ОРГАНІЗМУ
До речі, східна традиційна медицина має цілу систему діагностики хвороб людини за станом порожнини рота — кольором губ, слизової оболонки, язика, ясен. З огляду на те, які зуби уражені карієсом, і навіть на те, де розміщене це ураження, східні лікарі також скажуть, який орган у нас не в порядку. Західна медицина такий зв’язок не вивчає, але цілком його визнає. І своєю чергою стверджує: по тому, наскільки здорові у людини зуби, можна сказати, наскільки здоровою є вона сама. Особливо це відображається на тканинах пародонта. Так, токсини, що утворюються в організмі, передусім уражають порожнину рота, спричиняючи запалення в ній. Серцево-судинні захворювання спричиняють погіршення кровопостачання ясен, ендокринні хвороби, зокрема цукровий діабет, порушують обмінні процеси в організмі, а отже, і в порожнині рота. Її стан може бути першим індикатором загальних захворювань пацієнта. Кровоточивість ясен може бути свідченням порушень травної системи. Водночас негаразди стоматологічні безпосередньо впливають на інші системи організму. У разі ураження пародонта інфекцією там утворюються мільярди надзвичайно шкідливих мікроорганізмів, їхні токсини всмоктуються в кров і є джерелом виникнення різних недуг — серцевих, ендокринних, септичних станів тощо.
ЧАС НЕ ЛІКУЄ, А РУЙНУЄ
Карієс — серйозна проблема. З нього починаються запальні ураження зуба — пульпіт, періодонтит, хроніосептичні стани і навіть пухлиноподібні процеси. Тож ліпше його уникнути, аніж чекати, доки біль зажене в стоматологічне крісло. Та й лікувати карієс потрібно якомога раніше. Принципи лікування карієсу залишаються незмінними впродовж останніх 100 років — це пломбування, тобто заповнення пломбувальним матеріалом наявного дефекту твердих тканин коронки зуба. Нині існує багато різних технологій терапевтичного стоматологічного лікування, винайдено дуже якісні пломбувальні матеріали. Проте ці матеріали не лікують карієс. І якщо пацієнт продовжує ігнорувати золоті правила харчування і догляду за зубами, навколо «ідеальної» пломби знову виникне каріозний процес. Ще більшою проблемою на сьогодні є хвороби пародонта — тканини, яка утримує зуб. Тим більше, що ми на них не звертаємо уваги вчасно. Біль змусить нас відвідати лікаря, а от почервоніння чи кровоточивість ясен рідко стає приводом до відвідин стоматолога. Утім, як стверджують фахівці, на таку патологію можуть поскаржитися майже 100% українців. У 15—20-річних виникає гінгвіт (запалення ясен), з віком він переростає у пародонтит (ураження кістки альвеоли зуба). Що більше вона уражена, то менше шансів на її відновлення. Хоча на початкових стадіях лише медикаментозне лікування є доволі успішним. Якщо хвороба задавнена — потрібне комплексне лікування й досвідчені фахівці. У нашій клініці — стоматологічному центрі Національного медичного університету — здійснюють саме таке лікування, сюди направляють хворих із найскладнішими захворюваннями, адже, окрім того, що маємо найновіше сучасне обладнання і матеріали, у нас працюють висококваліфіковані фахівці. Працює 6 кафедр (терапевтичної, хірургічної, ортопедичної стоматології і відповідні їх підрозділи для лікування дітей). Адже часто захворювання потребує втручання фахівців кількох напрямів. Ми можемо надати повний комплекс лікувальних процедур усіх видів стоматологічної допомоги на найвищому сучасному рівні.
