ПІДВИЩУЄМО Й ЗНИЖУЄМО АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК, ЗМІЦНЮЮЧИ ІМУНІТЕТ. Ч. 2

ПІДВИЩУЄМО Й ЗНИЖУЄМО АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК, ЗМІЦНЮЮЧИ ІМУНІТЕТ. Ч. 2

Поговорімо про підвищений (гіпертонія), знижений (гіпотонія) артеріальний тиск і його нормалізацію засобами народної медицини. Це дуже серйозні захворювання, які залежать від кількості «поранених» тромбами судин та потребують комплексного лікувального впливу на серцево-судинну систему та, що особливо важливо, зміцнення імунітету.

Люди «без гальм» — у групі ризику

Почну з підвищення артеріального тиску, яке в офіційній медицині називають артеріальною гіпертензією. Це досить поширене в наш час і навіть, можна сказати, — масове явище. Виділяють симптоматичну, межову та найскладнішу з них форму — гіпертонічну хворобу. Нормою тиску крові в дорослих вважають показники 110—120/70—80 мм рт. ст. Після сорока років цифри артеріального тиску дещо підвищуються.
Різкий підвищений тиск крові зумовлює гіпертонію — складне, різнобічне та хронічне захворювання. Воно, як правило, виникає в людей старшого віку. Багато хворих із легкою формою гіпертонії тривало живуть нормальним життям, не відчувають жодних симптомів. Бувають випадки, коли гіпертонія виникає в жінок і чоловіків, яким виповнилося 20—30 років.
Гіпертонічна хвороба має три стадії, кожну з яких поділяють на фази А та Б. Вона найчастіше спостерігається в людей розумової праці, нервово збуджених, у яких відсутні «гальма», схильних до частого вживання алкоголю, тих, хто віддає перевагу м’ясним стравам та без норми вживає сіль, людей із хворобами нирок, кістозом, сечокам’яною хворобою. А ще гіпертонія може передаватися спадково.
Симптоми гіпертонії в початковій та перших стадіях: періодичне підвищення понад норму артеріального тиску, що може зумовити головний біль, тиснення в скронях, шум у вухах, запаморочення, нудоту, зниження працездатності. У разі третьої стадії хвороби симптоми гіпертонії різко ускладнюються: додаються набряки ніг, серцева недостатність, погіршення зору, згасання пам’яті, атеросклероз. Досить високий і стійкий тиск не вдається знизити медпрепаратами. Це і є обтяжена гіпертонія з атеросклерозом, захворюваннями серця та нирок.

Успіх у лікуванні залежить не тільки від ліків

Наукова медицина у своєму арсеналі має безліч ліків від гіпертонії. Однак ця хронічна хвороба досить часто обтяжена склерозом та атеросклерозом, і медикаментозне лікування тільки деяким чином полегшує стан хворого, подовжує життя. Успіх у лікуванні залежить не лише від ліків. Значна частина чинників зцілення криється в самому хворому, точніше в його прагненні тримати себе у відповідних рамках, які запобігають ускладненням хвороби.
Схильним до підвищення артеріального тиску й хворим на гіпертонію, по-перше, слід дотримуватися малосольної дієти. Солоне провокує згортання крові, згущує та затромбовує її, закупорює капіляри, згодом перешкоджає її циркуляції та зумовлює підвищення тиску. По-друге, слід повністю відмовитися від вживання спиртних напоїв. По-третє, потрібно вивести з раціону свинину та інше м’ясо, тому що воно збільшує кількість холестерину, який осідає на стінках судин, звужуючи їх. Ченці та церковнослужителі жили переважно до 90 років, оскільки регулярно постували та вживали в основному їжу рослинного походження.
По-четверте, варто навчитися, як кажуть, тримати себе в руках і не пускати «в рознос» нервову систему. Будь-яке нервове напруження зумовлює підвищення артеріального тиску.
Народна медицина, зокрема фітотерапія, лікує початкові стадії гіпертонії, а в разі ускладненого перебігу хвороби, коли хворий уже залежний від пігулок та ін’єкцій, слугує допоміжним засобом. Здавна в народі за гіпертонії застосовували п’явки та кровопускання. Цей метод (гірудотерапія) свого часу взяла на озброєння наукова медицина. Майже кожна аптека продавала в скляних банках із водою живих п’явок, і кожен медпрацівник був навчений, як ними користуватися.
Механізм дії за такого лікування нескладний: п’явка відсмоктує частину крові й разом зі слиною впускає гірудин — речовину, яка розріджує тромби в крові людини. У разі гіпертонічної хвороби I—II стадій п’явки доцільно ставити тричі на рік, а якщо є ускладнення – то й частіше. Застосування п’явок неприпустиме лише за злоякісної гіпертонії.
У разі гіпертонічного кризу одночасно п’явки ставлять по 6—8 штук за вуха, на потилицю, скроні чи зону серця. Місце пускання попередньо змащують солодкою водою, а потім склянку з одною п’явкою прикладають до тіла й тримають, поки вона не присмокчеться. Коли п’явка наїдається крові, вона зазвичай відпадає сама. Якщо ні, то її слід потерти сіллю чи солоною водою. Ранки, які кровоточать на місці пускання п’явок, потрібно обробити ватним тампоном, після чого накласти пластир. Сеанс можна повторити через 9—10 днів.
Часто трапляється, що в людей з гіпертонічним кризом мимовільно починається носова кровотеча. Це позбавляє їх подальшого ускладнення — інсульту.

У харчуванні мають переважати овочі та фрукти

Як я вже говорив, народна медицина під час лікування гіпертонії велику увагу приділяє раціональному харчуванню. За цієї хвороби перевагу слід віддавати рослинній їжі, овочам, фруктам. Навесні та влітку корисно побільше споживати зелені кропу й петрушки в супах, салатах тощо. Замість кондитерських солодощів слід вживати ягоди шовковиці, чорної смородини, полуниць, малини чи соки з них. Для ? приготування страв варто використовувати вершкове масло та олії. На столі гіпертоніка бажана їжа зі свіжомороженої риби. Зрідка можна вживати баранину, м’ясо кролика та птиці.
Гарним доповненням до лікувального комплексу стане застосування квасу зі столових буряків, його слід пити по 0,5 склянки двічі на день, а також соку з чорноплодої горобини (аронії) в таких само дозах. Інгредієнти для квасу: 1 буряк (великий), 2 л води (перевареної холодної), 4 ст. л. цукру, 1 хлібина житня (лише черства скоринка). Обчищений буряк дрібно посікти чи нарізати, покласти в скляну банку, залити водою, додати цукор і хлібну скоринку. Банку закрити марлею й залишити для бродіння на 3 доби. Після цього квас процідити, розлити в пляшки, закоркувати. Квас буде готовий через три-п’ять діб. Не варто забувати й про часник.

Цілюща сила рослин

Значне місце в народній медицині під час лікування гіпертонії посідають лікарські рослини. Зупинюся на найпоширеніших і найефективніших із них.
Омела біла росте як паразит на деревах. Заготовляють листя та дрібні стебла пізно восени чи взимку. Приймають відвар із трави за гіпертонії I—II стадії, а також як загальнозміцнювальний засіб для ослаблених людей.
Сухоцвіт багновий — однорічна трав’яниста рослина. Заготовляють траву з корінням під час цвітіння. Відвар трави знижує артеріальний тиск, уповільнює ритм серця, має спазмолітичні та заспокійливі властивості.
Глід колючий (та інші види) — дуже поширений чагарник. Заготовляють його квітки та ягоди. Відвари з них чинять кардіотонічну, спазмолітичну, гіпотензивну, седативну та десенсибілізувальну дії. Глід здатний збільшувати силу серцевих скорочень, регулювати тиск крові (підвищений — знижує, знижений — підвищує), зменшувати збудливість нервової системи, зумовлювати глибокий сон без подальшого пригнічення. Ліки з глоду застосовують у разі гіпертонії, атеросклерозу, запаморочення.
Астрагал шерстистоквітковий — багаторічна трав’яниста рослина. Заготовляють під час цвітіння в червні-липні. Відвар трави чинить седативну, гіпотензивну та кардіотонічну дію. Ним лікують гіпертонію I—II стадії, стенокардію, неврит, гломерулонефрит.
Кірказон звичайний — багаторічна трав’яниста рослина. Траву заготовляють під час цвітіння, а коріння навесні чи восени. Відвар трави й коріння стимулює роботу серця, розширює кровоносні судини, знижує кров’яний тиск, має сечогінну дію.
Барвінок малий — вічнозелена трав’яниста багаторічна рослина. Заготовляють траву в червні. Її відвар знижує артеріальний тиск, розширює венозні судини головного мозку, розслаблює м’язи.
Шоломниця звичайна — багаторічна трав’яниста рослина. Заготовляють траву в серпні. Відвар зумовлює гіпотензивну, седативну та сечогінну дію.
Вовкогін європейський — багаторічна трав’яниста рослина. Відвар зменшує артеріальну й венозну гіпоксію, серцебиття, діє як сечогінний засіб у разі набряків.
Хвощ польовий — трав’яниста рослина. Відвар використовують як сильнодійний сечогінний засіб у разі набряків серцевого й ниркового походження.
Кріп запашний — пряноароматична рослина. Заготовляють насіння й траву. Водний відвар трави й насіння вживають за гіпертонії I—II стадії, хронічної коронарної недостатності, безсоння, ішемії. З нього готують гіпотензивні таблетки від стенокардії.
Названі лікарські рослини в разі гіпертонії ліпше використовувати не окремо, а в трав’яних зборах, рецепти яких подано нижче.

Супутні хвороби потребують уваги

Часто підвищення тиску виникає від нервового збудження, психозу. Тому комплексне лікування передбачає застосування рослин із заспокійливою (седативною) дією. Це корінь валеріани лікарської, корінь півонії незвичайної, шишки хмелю, трава кропиви дводомної, трава меліси лікарської, трава чебрецю, корінь дягелю, кореневища синюхи блакитної, трава горицвіту весняного, листя м’яти перцевої, трава жовтушника сірого.
Нерідко гіпертонію обтяжують хвороби нирок. Тому до лікувальних зборів слід додавати рослини, які зцілюють ці захворювання, а також чинять сечогінний ефект і позбавляють хворого набряків. Це трава ортосифону (ниркового чаю), листя берези повислої, трава остудника голого, корінь бузини трав’янистої, листя мучниці звичайної, трава гороху посівного.

Рецепти зборів для лікування гіпертонії та її ускладнень

№ 1: омела біла (гілки з листям) — 3 частини, кропива собача звичайна (трава), сухоцвіт багновий (трава), жовтушник сірий (трава), барвінок малий (трава), береза ​​повисла (листя чи гілочки) — по 2 частини, м’ята перцева (листя), кріп (листя, насіння) — по 1 частині.
№ 2: астрагал шерстистоквітковий (трава), глід (квітки), хвощ польовий (трава), півонія незвичайна (корінь) — по 3 частини, валеріана лікарська (корінь), горицвіт весняний (трава), барвінок малий (трава), дягель лікарський (корінь) — по 2 частини.
№ 3: глід (квітки), хміль звичайний (шишки) — по 3 частини, горицвіт весняний (трава), меліса лікарська (трава), остудник голий (трава), чебрець звичайний (трава), петрушка (листя) — по 2 частини, кріп (насіння), півонія незвичайна (корінь), барвінок малий (трава) — по 1 частині.
№ 4: астрагал шерстистоквітковий (трава), хвощ польовий (трава) — по 3 частини, валеріана лікарська (корінь), глід (квітки), меліса лікарська (трава), омела біла (гілки з листям), горицвіт весняний (трава), чебрець звичайний (трава), вовкогін європейський (трава) — по 2 частини, барвінок малий (трава) — 1 частина.
№ 5: меліса лікарська (трава), глід (трава), сухоцвіт багновий (трава), ортосифон (трава), горох посівний (трава) — по 2 частини, півонія незвичайна (корінь), горицвіт весняний (трава), синюха блакитна ( корінь), бузина трав’яниста (корінь) — по 1 частині, валеріана лікарська (корінь) — 0,5 частини.
Перші три збори мають потужний вплив, і їх доцільно використовувати в разі II—III стадії гіпертонії, в задавнених випадках. За незначного підвищення тиску крові можна користуватися іншими з наведених сумішей.
Спосіб приготування відвару: ввечері на 3 склянки води всипають 1,5 ст. л. певної суміші трав, кип’ятять 10 хвилин на слабкому вогні. Ніч настоюють. Відвар випивають за день у три прийоми до їди, і так щодня чи через день, залежно від стадії хвороби та індивідуальних особливостей хворого. Курс — 1,5 місяця. За потреби курс повторюють чи використовують інший збір трав. Прийом чергують.
Можна формувати збір із наявних лікарських рослин, але обов’язково, щоб до нього входили трави з гіпотензивною, серцевою, заспокійливою дією. Також можна використовувати дві-три лікарські рослини в однакових пропорціях. Готують і вживають відвар, як описано вище, але на три склянки води беруть не більш як 1 ст. л. суміші.
Під час формування збору траву горицвіту весняного, листя м’яти перцевої, насіння кропу, омелу білу, траву барвінку малого, корінь валеріани лікарської слід брати наполовину чи на третину менше інших компонентів. Наведені ж вище збори потрібно підбирати, враховуючи вік хворого, стадію та складність хвороби.

(Продовження)

В’ячеслав ВАРНАВСЬКИЙ,
лікар, фітотерапевт.